|
Про
шанування Божої
Матері, святих і апостолів
"Віднині
ублажатимуть
Мене всі роди".
(Лк. 1:48)
Шанування Божої
Матері цілковито
грунтується на Слові Божому. Свята Православна Церква, віддаючи шану
Богоматері, тільки
здійснює те, що заповідається
в Св. Біблії.
Шанування Богоматері почалося
ще в Старому
Завіті. Благочестиві люди, знаючи з пророцтв, що настане час, коли
"насіння жони зітре голову змія", прославляли і ублажали цю Жону, як
матір обітованого Викупителя. Найкращим вираженням такого прославлення
є 44 псалом:
"По правиці Твоїй стала Цариця
в офірському
щирому золоті. Слухай дочко і побач і нахили вухо
своє, — і забудь свій народ і дім
батька свого! А Цар буде
жадати твоєї краси, бо Він — Твій
Господь, а ти до землі
Йому кланяйся... Вся оздоба царської дочки —
усередині,
шата ж її погаптована золотом... Я буду ім'я твоє згадувати у всіх
поколіннях, тому то народи по віки вічні Тебе славити будуть!" (Пс.
44:10-12,14,18).
Але особливо стали прославляти
Богородицю
після того, як Ангел сповістив їй про народження від Неї Спасителя
світу: "Радуйся, Благодатна! Господь з Тобою, Благословенна Ти між
жонами" (Лк. 1:26-28). Вслід за Ангелом стали прославляти Пресвяту
Діву, як Матір Господа, і всі благочестиві люди. Так, коли Єлизавета,
мати Іоана Предтечі, "почула привітання Маріїне ... сповнилася Духа
Святого і вигукнула гучним голосом і сказала: благословенна Ти між
жонами ... і звідки це мені, що Мати Господа мого прийшла до мене?"
(Лк. 1:41-43). Пресвята Діва Марія не тільки не відкинула і не
відхилила це прославлення, але Сама зволила сказати: "віднині
ублажатимуть мене всі роди" (Лк. 1:48).
Євангелист Лука оповідає: "Коли ж Ісус говорив —
одна жінка піднявши голос з народу, сказала Йому: блаженна утроба, що
носила Тебе, і груди, що годували тебе!" (Лк. 11:27). І Господь не
тільки не відкинув прославлення Своєї Пречистої Матері, але в свою
чергу похвалив цю жінку, сказавши до неї: "Блаженні ті, що слухають
слово Боже і виконують його" (Лк. 11:28).
Приклад благоговійного відношення до Пресвятої
Богородиці подав Сам Господь, Ісус Христос. Ще отроком Він "корився їм"
(Матері і праведному Йосифові) (Лк.2:51).
- Сектанти твердять, що Православна Церква, шануючи
Божу Матір, чинить так само як чинили в давнину язичники, що кадили
богині неба (Єрем. 44:17). Але цей текст не має нічого спільного з
шануванням Пресвятої Богородиці, а тому, аж ніяк не говорить проти Її
шанування. Божа Матір ніколи не називалась богинею неба, а Царицею
Небесною (пор. Пс. 44:10). Пророк Єремія докоряє євреям за те, що вони
відступили від істинного Бога і стали приносити жертви і поклонятись
язичницькій богині Астарті (пор. 4Цар. 23:7).
- Сектанти твердять, що Христос не вважав Марію
Своєю Матір'ю, бо сказав: "Що Мені і Тобі Жоно?" (Ін. 2:4). Якщо
Христос і звертався до Пресвятої Богородиці "Жоно", то тим тільки
показав світу, що Він не проста людина, а Богочоловік. Хоча по людству
Господь підкорявся Своїй Матері (Лк. 2:51). З тексту видно, що Божа
Матір виявила себе вперше як Заступниця за немічний рід людський,
звідси й підстава для звернення до Богоматері з мольбою про
заступництво перед Сином, бо про Неї сказано, що "зглянувся Він на
смирення раби Своєї..." Якщо цар земний не відмовляє проханню своєї
матері (3Цар 2:20), то тим більше не відмовить Цар Небесний.
-
...
(далі буде)
|